Знайомтеся - Україна!
 
Туристичними стежками.
 
book onlaine TSU
 

 


 

 

Розвиток туризму в Україні

Туристична галузь в Україні динамічно розвивається. Щороку нашу державу відвідують у середньому 17 млн іноземців, більшість яких є громадянами країн СНД, а третина приїжджає з ЄС. За даними Всесвітньої організації туризму, Україна посідає сьоме місце за кількістю відвідувань щороку. Туристична галузь має надзвичайно важливе значення для економіки та іміджу нашої держави.

Історія розвитку туризму в Україні

Перші форми туризму почали проявлятися на території України дуже давно, оскільки людям завжди була притаманна природна цікавість, вони бажали дізнатися, як живуть інші народи, тому їм хотілося відвідати інші землі в пошуках чогось незвичайного. Геополітичне положення України, що розташувалася на перехресті багатьох важливих торговельних шляхів, сприяло значній її відвідуваності іноземними купцями, які, приїжджаючи додому, розносили славу про багаті природні ресурси України, її гостинний народ та цікаві традиції, чим приваблювали інших завітати до країни.
Сучасних рис туризм в Україні став набувати з початку ХІХ ст.
У цей час відоме галицьке літературне угруповання «Руська трійця» опікувалося організацією та популяризацією серед населення, особливо серед інтелігенції, народознавчих мандрівок Батьківщиною. Зокрема, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький заохочували до пізнання історії України, ознайомлення з її культурно-історичними та природними пам’ятками. Згодом активними громадськими діячами було досліджено лікувальний та рекреаційний (відпочинковий) потенціал Криму, Прикарпаття та Закарпаття, визначено особливості цих територій та перспективи їх розвитку.
Наприкінці ХІХ ст. виникли перші туристичні бюро, які пропонували туристичні подорожі за певними маршрутами. Так, у 1895 році розпочало діяльність Ялтинське екскурсійне бюро, яке стало однією з перших подібних організацій в Україні. Згодом аналогічні організації створили і на заході країни – основними центрами розвитку туризму стали Львів, Перемишль, Галич. На межі ХІХ-ХХ ст. почалося освоєння рекреаційних місцевостей у районах Яремче, Ворохти, Косова, Верховини.
У 20-х роках ХХ ст. на Донбасі, як найбільш промислово розвиненому регіоні, починають працювати перші будинки відпочинку. Згодом подібні заклади створюють і в інших місцевостях. Почала розвиватися специфічна галузь – курортологія. Створено Одеський науково-дослідний інститут курортології (у 1928 році) для лікування та профілактики багатьох захворювань за допомогою грязелікування та бальнеотерапії.
За часів Радянського Союзу розвиток туризму в Україні базувався на відомчій та профспілковій основах. Своєрідним видом пільг стало надання путівок на бази та в будинки відпочинку. Діяла спеціальна структура «Укрпрофтуризм», що керувала профспілковим туризмом. Частина прибутку від путівок надходила до місцевих бюджетів, далі ці кошти використовувалися для прокладання та модернізації транспортних шляхів, відновлення культурних та історичних пам’яток тощо. Іноземним та міжнародним молодіжним туризмом опікувалися «Інтурист» та
«Супутник» відповідно. Загалом за часів СРСР туристична галузь України функціонувала у складі єдиного рекреаційно-туристичного комплексу Радянського Союзу; усі курорти та об’єкти рекреаційної діяльності належали державі, відповідно, керівництво ними здійснювалося централізовано.

Розвиток туризму в незалежній Україні

Зі здобуттям Україною незалежності розпочинається новий період розвитку туризму. У перші роки після проголошення самостійності нашої держави туристична галузь значно занепала. Складна, нестабільна політична ситуація відлякувала іноземних туристів – їх кількість у ці роки скоротилася на 80 %. Так, у 1992 році Україну відвідали лише
120 тис. туристів.
За кілька років становище індустрії туризму почало змінюватися.
У 1995 році Верховна Рада прийняла закон «Про туризм». У цьому документі подано визначення поняттю туризм, під яким розуміють виїзд із постійного місця проживання на термін від 24 годин до 1 року, причому на території перебування в цей час виключається будь-яка оплачувана діяльність. Цей закон також визначав основні засади розвитку туризму в Україні, його пріоритетні напрями та джерела фінансування.
Україна має значний потенціал для розвитку туристичної індустрії. Працюють понад 3000 закладів оздоровлення та відпочинку, майже півтори тисячі готелів, кемпінгів тощо. Діяльність цих підприємств пов’язана з обслуговуванням туристів та туристичною діяльністю загалом. Постійно зростає кількість компаній, що пропонують туристичні путівки в місця відпочинку як в Україні, так і за кордоном. Щоправда, значна їх частина є посередниками, пропонуючи послуги іноземних туристичних компаній і додаючи до них лише частку своїх.
В Україні створена значна кількість природоохоронних територій. Найбільшою популярністю користуються національні природні парки, біосферні заповідники, численні дендропарки, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Не менш відвідуваними є об’єкти історико-культурного та пізнавального туризму.
В останні роки в Україні швидкими темпами розвивається сільський зелений туризм, основне завдання якого полягає у відпочинку туристів від міського шуму та метушні, ознайомленні з місцевими звичаями і традиціями.
Україна має всі передумови для швидкого й успішного розвитку саме в’їзного та внутрішнього туризму. Але на заваді цьому стоять певні проблеми, що тривалий час лишаються невирішеними та, відповідно, гальмують розвиток цієї сфери економіки, спонукаючи туристів частіше обирати іноземні місця відпочинку замість тих, що розміщені на території Батьківщини.

Проблеми розвитку туризму в Україні

Основною проблемою розвитку туризму в Україні є неефективне та нераціональне використання природних ресурсів, а також відсутність чіткої стратегії розвитку індустрії туризму. Недостатньо розвинена інфраструктура, низькоякісне транспортне обслуговування туристів заважають піднесенню та поширенню туристичної слави країни. Розвиток туристичної інфраструктури та транспортних шляхів сполучення є одним із першочергових завдань.
Не менш важливим та болючим питанням залишається якість надання туристичних послуг. Україна значно відстає від багатьох держав із подібним рекреаційно-туристичним потенціалом. Ось чому наші співвітчизники надають перевагу іноземним курортам, отримують фактично за ті самі гроші набагато вищий рівень обслуговування та комфорту та стають при цьому інвесторами в економіку іноземних держав. Підняття рівня якості вітчизняних туристичних послуг до європейських стандартів значно прискорило б розвиток туризму в Україні та привабило б більше відпочивальників як з України, так із близького та далекого зарубіжжя.
Серед інших проблем туристичної сфери можна назвати недостатню поінформованість туристів про готелі, інші заклади відпочинку, тури країною, туристичні послуги, а також відчутний податковий тягар для об’єктів туристичної діяльності.
Усунення зазначених перешкод сприятиме розвитку туризму в Україні, зміцненню її економіки та її утвердженню як туристичної держави.

 

 

 

Історико-культурний та
пізнавальний туризм
Національний заповідник «Софія Київська» Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»
Національний заповідник «Глухів» Національний музей-заповідник М.В. Гоголя
Шевченківський національний заповідник Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році»
Національний центр народної культури «Музей Івана  Гончара» Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»
Державний історико-культурний заповідник м. Дубно Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир»
Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогірську Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
Кримська республіканська установа «Бахчисарайський історико-культурний заповідник» КРУ «Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник
«Кіммерія М.О. Волошина»
Державний історико-культурний заповідник «Буша» Державний історико-культурний заповідник «Самчики»
Національний музей історії України Національний музей українського народного декоративного
мистецтва
Мукачівський історичний музей Львівський музей історії релігії
Національний музей-садиба М.І. Пирогова Вінницький обласний краєзнавчий музей
Запорізький обласний краєзнавчий музей Полтавський краєзнавчий музей
Тернопільський обласний краєзнавчий музей Валківський краєзнавчий музей
Фастів краєзнавчий музей Севастопольський морський Акваріум-музей
Луганський обласний художній музей Харківський художній музей
Художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна Меморіальний музей К. Г. Стеценка в с. Веприк
Державний музей авіації Музей космонавтики ім.С.П. Корольова Житомирської обласної ради
Вороновицький музей історії авіації та космонавтики Полтавський музей дальньої авіації
Сокиринський палацово-парковий комплекс Громадська організація «Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Теребля»
Етнографічний комплекс «Українське село» Установа культури Ялтинський історико-літературний музей
Заповідними стежками України
Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України Ічнянський національний природний парк
Національний природний парк «Синевир» Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський»
Регіональний ландшафтний парк Зуївський Регіональний ландшафтний парк «Меотида»
ДП «Березівське лісове господарство» Парк «Ізмаїльські острови»
Національний природний парк «Олешківські піски» Парк левів «Тайган»
Парк Київська Русь  
Мисливські стежки України
Спеціалізоване мисливське господарство «Лебідь» Мисливське господарство «Стіжок»
Сільський зелений туризм
Володимирська садиба В гостях у лелеки
В гостях у лелеки Лесотель
Садиба зеленого туризму «Північний ліс» Садиба Стражинських
У Миколи над Яром Еко-курорт «Хутір Тихий»
Оздоровчий туризм
ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» Санаторій Черче Санаторій Райдуга АТ «Мотор Січ»
Миргородкурорт Туристичний комплекс Ерней лаз
Пригощає Україна
Мережа ресторанів «Таті» Карл Шош
Чизай  
Рекламно-інформаційний розділ
Аквапарк Бананова республіка Гостинний двір Клеопатра
Туристичний комплекс Київська Русь-Східниця Адвокат